КОНТАКТИ
Поштова адреса:
аб.скринька №791
49008 м. Дніпро
Україна
Телефони:
+38 (050) 340- 28- 27 (Вотсап, Вайбер)
e-mail: fidelsukhonis@gmail.com
skype: delik61
За роки свого існування журнал став трибуною наукових і творчих сил не лише країни, а й світової української діаспори. “Бористен” надходить у 33 держави світу. У 2002 році щомісячник став переможцем у конкурсі “Світоч Придніпров’я” в номінації “Кращий журнал регіону”. А у 2003 році журнал став дипломантом Всеукраїнського конкурсу Національної Спілки журналістів України “Українська мова – мова єднання”. Силами редакції часопису “Бористен” проводяться різноманітні літературно-мистецькі імпрези. Журнал заснував конкурс імені Олеся Гончара та Відзнаку Івана Багряного.
З 1992 року виходять книги у серії “Бібліотека журналу “Бористен”. За цей час побачило світ близько ста книг та колективних збірників української тематики у різноманітних жанрах.
Редакція щомісячника провадить значну гуманітарну діяльність. Так довголітня дружба єднає журналістів „Бористену” з вихованцями Дніпропетровського обласного дитячого будинку для дітей з вродженими та придбаними фізичними вадами. З початком російської агресії в Криму та на Донбасі редакція стала осередком волонтерського руху.
З вересня 2002 року виходить релігійний додаток до журналу “Бористен” бюлетень “Наша Церква”. Бюлетень відіграє важливу роль в регіоні та Україні по наверненню населення до духовних витоків нації та релігійності.
Засновником і незмінним редактором журналу „Бористен” є письменник, тележурналіст Фідель Сухоніс. Серед членів редакційної колегії видання такі знані в Наддніпрянщині і Україні вчені, письменники та громадські діячі.
Нещодавно зустрів припадково на вулиці колишнього однокурсника. Свого часу ми з ним опановували на фізико-технічному факультеті ракетобудівну справу і серед обов’язкових іспитів радянського вищого учбового закладу складали атеїзм. А тут на традиційне
Репетиція мала розпочатися о 10 годині ранку. Народний артист України Рем Мірошник, який все творче життя провів у обласному театрі російської драми, а у останні роки ще й обіймав посаду головного режисера колективу, як завжди запізнювався.
Острів Великий Махартет губився своїми обрисами в набридлій холодній мжичці, що з самого ранку здається на віки поглинула і землю,і вже холодний Дніпро, і голі поля, що чорніли свіжою ріллею в очікуванні перших снігів. Цьогорічний листопад видався холодним і непривітним. А останні дні місяця вже принесли перші приморозки.
Море штормило.Високі,не менше як з трьоповерховий будинок хвилі,з люттю набігали на невеликий риболовецький корабель,що ось вже третій місяць шукав здобич у Баранцевому морі.Було холодно і сиро.Капітан дав наказ припинити усі роботи і розійтись по каютах.
Нещодавно у мас-медіа промайнуло повідомлення. Російські виробники горілки почали продаж незвичайного алкогольного напою. Власне не стільки горілки як пляшки, в котру розлита улюблена багатьма “рассєянамі” “водочка”.