ПРИМАРА ЧЕРВОНОГО РЕВАНШУ НЕ ПОЛИШАЄ УКРАЇНУ
За старою звичкою комуністи в Україні продовжують вважати 1 Травня святом суто лівим, ідеологічну монополію на яке вони безсоромно оголосили ще з часів СРСР. До речі, ще один шкідливий міт нашої минувшини.
Оскільки, на загал, здорову ідею солідарності трудящих притягнуто до комуно-московського світогляду з метою шкідливо-руйнівною.
І коли я одному з “місцевих вождів” комуністів у Дніпропетровському закинув, що під прапори свята “миру й праці” може стати, наприклад, Біл Гейтс, або якійсь інший “капіталіст”. Бо вони трудяться не менше, а той більше від інших. Він гнівно відкинув такий невигідний червоним поворот справи. Мовляв, глитаї є глитаї. Як би вони не трудилися.
Та справа тут в іншому. На першотравневих, не таких густих як навіть пару років тому своїх мітингах, комуністи в Україні серед іншої пропагандистської літератури роздавали і кишенькові календарики на поточний рік. Відома річ, червоного кольору та російською мовою. А ось замість профілю вождя світового пролетаріату чи фото крейсера “Аврора” українські більшовики розмістили два заклики-гасла: “Ми народились в СРСР !” та “Поновимо єдину Вітчизну!”.
Щодо першого, то тут взагалі їх позиція важкозрозуміла. Адже за 13 років незалежності України на світ появилося вже ціле покоління. Що пропонують робити з цими поки-що дітьми комуністи невідомо? Напевно, за їх мірками, то вже невиправний “класовий гріх” народитися не під кремлівськими зірками, а у самостійній країні. Почекаємо. Можливо, що наступного року в такому ж безглуздо-засліпленому агресивному стилі, підготувавши ще один кишеньковий календар, пояснять вони як бути тим, хто народився в незалежній Україні. Поспішати треба “захисникам трудящих”, бо роки аж не додають симпатиків у їх лавах.
А щодо другого ностальгічно-злочинного заклику червоних, то він заслуговує в першу чергу на цікавість не журналіста, а відповідних органів. Бо хіба ж опосередковано не кличуть більшовики знову до барикад та повстань?! В даному випадку заклики про поновлення СРСР виглядають як плани про неконституційну зміну влади та існуючого ладу визнаної в усьому світі держави Україна. Що ж як не провокацію можна розцінювати ось таку, з дозволу сказати, пропаганду колишніх?!
В народі кажуть, що в одну й ту ж саму воду не ступити. Нелюдський експеримент над кожною окремою особистістю та українським народом в цілому, втілений у вічно голодну та холодну міліарну країну під назвою СРСР, зазнав нищівного удару з боку історії. Могутнє і щасливе державне утворення не може впасти буквально за лічені дні. Напевно, жодна у світі імперія не зникала у світі так швидко як це трапилося з СРСР.
Та вчорашні , на жаль, не вгамовуються. Вони різні. Це і російські імперські шовіністи, і колишня партійна номенклатура, і ошукана та задурена московською пропагандою , частина наших людей, котрі щиро сповідують ліві погляди. Зрештою, це новітні “вожді” комуністичного руху, котрі як і раніше безсоромно та цинічно спекулюють на потребах народу. Певен, що вони добре розуміють, що їх шлях в небуття, що все це, зрештою, може призвести до реанімації таких страхіть як червоний московський тоталітаризм. Та іншим, окрім того як промовляти палкі революційні промови перед знедоленими, вони, напевно, на хліб насущний заробляти не можуть.
Попереду в Україні президентські перегони. Як не прикро, але зарано заспокоюватися перед червоним реваншем. Віриться він сьогодні фактично не можливий. Але навіть його примара повинна робити нас пильними. Другого “комуністичного раю” Україна вже просто не переживе.