Назавжди у наших серцях

У чернві не стало Боголюба   ( Івана) Свириденко – Овчаренко  з США. Людини яка майже тридцять років тому взяла до рук перше число нашого журналу і з тієї пори залишалася його вірним приятелем. Нам буде бракуватиме Вас, відданий друже!   Як і багатьом по обидва боки океану.  Адже   Боголюба   ( Івана) Свириденко – Овчаренко    любив людей, любив Україну, любив життя і не мав "зерна неправди за собою".  Вічная пам'ять!

 

Іван Свириденко родом з Наддніпрянщини. Він належав до, так званої «третьої хвилі», української еміграції в США. Ці люди опинилися на землі Вашингтону після закінчення Другої Світової війни, коли добре зрозуміли: сталінський режим і надалі буде нищити українці, відбирати у них хліб, волю, мову. І лише , як вважають самі емігранти, у Вільному світі наші брати і сестри мали можливість залишитися самі собою, подбати про свій добробут.
Іван Свириденко сповна використав можливості та свободу західного світу. Він має добру родину, достаток і все для вигідного життя, на схилі років може бути певним – свій вік прожив не даремно. Бо в достатку ситої Америки не розгубив найважливіше для кожного українця – любов та відданість Вітчизні. Я знаю добродія Івана Свириденко кили б не чверть віку. Разом зі своєю дружиною пані Світанною Черепахою-Свириденко вони були моїми першими приятелями в українській громаді США. І що найважливіше приходить мені на згаду про цього чоловіка так це , можна сказати, безмежна любов до України. Десятиріччями він разом з близькими як міг допомагав отчій землі. Його доброта і відданість долала Атлантичний океан і приходила на широкі поля України буквально у фізичному вимірі.
А ще Іван Свириденко він же рунтато Боголюб Свириденко разом з вірною і так само відданою українській ідеї дружиною присвятив своє життя утвердженню та поширенню РУНВІРИ. Рі́дна Украї́нська Націона́льна Ві́ра — українська національна абсолютно монотеїстична віра.
Ідейним натхненником РУНВіри став Лев Силенко (1921 - 2008) — Духовний Учитель і Пророк, який, реформувавши стародавню (дохристиянську) віру, проголосив РУНВіру (Рідну Українську Національну Віру), віру в Єдиного Господа Дажбога. РУНВіра є відповіддю космополітичним та атеїстичним настроям в Україні. Вона відтворює національні особливості українського народу, як, наприклад, юдаїзм — єврейського чи синтоїзм — японського. РУНВіра прагне зберегти рідну культуру, мову, звичаї і обряди українсько-руських земель. Перші проповіді РУНВіри почав Лев Силенко у США 1964 року, а 3 грудня 1966 року була офіційно зареєстрована перша громада РУНВіри (в Чикаго).
Так ось серед перших, можна сказати, проповідників РУНВІРИ були якраз рунтато Боголюб Свириденко й рунмама Світанна Свириденко. Рунтататом і рунмамою в РУНВІРІ прийнято називати священників до яких так само можуть належати і жінки. Скільки родина Свириденків зробила для утвердження та поширення національної української релігії в світі заслуговує на окрему розповідь! І я хочу вірити що вона ще прийде не раз у різних проявах. Відеофільмах, радіопрограмах та мас-медійних публікаціях.
Рунтато Боголюб ( Іван) Свириденко сам себе поетом не вважав. Але, очевидно, він належить до тих, хто через римований рядок прагне передати стан свої душі. Це природно для таких світлих і піднесених особистостей як автор цієї збірочки. Зрозуміло, що часами поезії рунтата Боголюба бракує суто технічної вправності, інколи відчувається брак літературної обізнаності автора. Але вірші І. Свириденка відрізняє гранична щирість. Коли читаєш його вірші , здається, що вустами автора промовляє твоє стривожене серце.

****
Літа душа по всім світі
І правди шукає
Де не була – не питала
А правди не має….

У цих рядках не лише глибинна філософія, без перебільшення в певній мірі шевченківська поетична риторика, а й емігрантська доля. Завжди не легка і трудна для кожного хто її відчув.
Ми часто чуємо це горде слово — "патріотизм". Воно лине з високих трибун, начертане на гаслах демонстрантів, ним сповнені численні газетні статті. Життя і вірші рунтата Боголюба Свириденко – це найперше щиросердечна суть патріотизму. Вона — не в гучних словах, не в політичних закликах. Вона — в глибинах душі, вона — в кожній краплинці його крові, у кожному подиху. Про неї не можна красномовно сповіщати весь світ , вона не потребує наголосу і знаків оклику. Справжній патріотизм вищий за слова, в які його одягають, — як щирі почуття не вмішуються ні в які рамки.
А тому патріотична лірика рунтата Боголюба Свириденка скоріше промовчить, аніж почне прилюдно присягатися в любові Батьківщині. І я хочу сподіватися читачі зрозуміють поета. Бо справжній патріот не стане багатоголосно розповідати про свої гарячі почуття, адже раптом "випадкове слово" плямою впаде на їх кришталеву чистоту.
Тематика поезій рунтата Боголюба Свириденко дуже різноманітна. Це і вже згадані філософські вірші, і патріотична та інтимна лірика, і римована публіцистика. Є у нього навіть дитячі вірші.

В день матері
Хочу віршика складати
Всіх діточок привітати
Бо сьогодні усі діти
Для усіх матусь у світі
Шлють дарунки і привіти

Мама найдорожчий скарб дитини
Вона з ним кожної хвилини
Кожен її ласку знає
Хто для себе маму має

Я раніше нині встала
І для мами щось приготувала
А найкращий мій дарунок
Щирий в щічку поцілунок!

2 травня 1969 року

Поет який пише для маленьких читачів — це доросла людина з душею дитини, яка, нехай і пройшовши глибокі розчарування, все-таки відкрита до всього світу, і світ відкритий їй навстіж, тому й бачиться все навкруги глибше, вразливіше, проникливіше. І це сповна стосується рунтата Боголюба Свириденка – особистості яка й на чужині змогла залишитися справжнім та відданим своєму народу українцем!

                                                                           
Фідель Сухоніс, редактор
щомісячника «Бористен»
 
 
 
 

 

Серія КВ, реєстр. номер 16084-4556 ПР. Рік видання двадцять перший. Постановою президії ВАК України від 9 квітня 2008 року за № 1-05/4 журнал внесено до переліку наукових фахових видань України, у яких можуть публікуватись основні результати дисертаційних робіт з історії, філології, політичних наук, мистецтва та культурології.