Очима історика

" Ми ровесники незалежності! У липні 2021 року журналу «Бористен» тридцять років. Весь цей час ми єднаємо український світ на теренах доброчинності, літератури, науки, освіти та мистецтва."

Фідель Сухоніс, шеф-редактор журналу "Бористен"

КОНТАКТИ
Поштова адреса:
аб.скринька №791
49008 м. Дніпро
Україна
Телефони:
+38 (050) 340- 28- 27 (Вотсап, Вайбер)
e-mail: fidelsukhonis@gmail.com
skype: delik61

За роки свого існування журнал став трибуною наукових і творчих сил не лише країни, а й світової української діаспори. “Бористен” надходить у 33 держави світу. У 2002 році щомісячник став переможцем у конкурсі “Світоч Придніпров’я” в номінації “Кращий журнал регіону”. А у 2003 році журнал став дипломантом Всеукраїнського конкурсу Національної Спілки журналістів України “Українська мова – мова єднання”. Силами редакції часопису “Бористен” проводяться різноманітні літературно-мистецькі імпрези. Журнал заснував конкурс імені Олеся Гончара та Відзнаку Івана Багряного. З 1992 року виходять книги у серії “Бібліотека журналу “Бористен”. За цей час побачило світ близько ста книг та колективних збірників української тематики у різноманітних жанрах. Редакція щомісячника провадить значну гуманітарну діяльність. Так довголітня дружба єднає журналістів „Бористену” з вихованцями Дніпропетровського обласного дитячого будинку для дітей з вродженими та придбаними фізичними вадами. З початком російської агресії в Криму та на Донбасі редакція стала осередком волонтерського руху. З вересня 2002 року виходить релігійний додаток до журналу “Бористен” бюлетень “Наша Церква”. Бюлетень відіграє важливу роль в регіоні та Україні по наверненню населення до духовних витоків нації та релігійності. Засновником і незмінним редактором журналу „Бористен” є письменник, тележурналіст Фідель Сухоніс. Серед членів редакційної колегії видання такі знані в Наддніпрянщині і Україні вчені, письменники та громадські діячі.

Очима історика

Деталі: Опубліковано: Понеділок, 15 січня 2018, 20:18

Відгук на книгу Івана Українського та Тараса Мирного «Про злочин «братнього» народу. Російсько-українська війна чи продовження Росією українського геноциду?» (Бібліотека журналу «Бористен»)

За історію людства відбулося десятки тисяч кровопролитних війн, але жодного разу Україна не розв'язувала віну і не нападала на сусідні держави. Але століттями український народ мав захищати свою державу від агресорів, обстоювати її право на існування , оскільки вона була і залишається ласомим шматком у загарбницьких планах інших держав, зокрема Росії. За даними на початок 2017 року нараховно близько 36 війн, у яких безпосередню участь беруть 28 держав і майже половина із них мають затягнуті конфлікти.

Та на жаль і нашу державу не оминула ця участь і вкотре українці знову захищають свою Батьківщину, ії кордони та цілісність від сусіда, якого колись вважали " братнім". Знайомство із книгою " Про злочини " братнього " народу має велике значення при вивченні історії України , У цій книзі, опираючись на історичні факти та докази автори розвінчують міф про " братські стосунки між російським та українським народом. У хронологічні послідовності у ній викладено віхи становлення і боротьби за самостійну Українську державу: Київська Русь, Галицько Волинське князівство, Литовсько- Руське князівство , доба козацької Гетьманщини, Національно - визвольні рухи XVIII- XIX ст. , Українська революція поч. XX ст., дисиденство в часи СРСР та незаперечні факти злочину, підступності та зрадницьких дій того, " братського" сусіда. Проте у 1991 році Україна зберігала не тільки традиції державності, а і отримала у спадок від складної і загарбницької політики сусідів багато проблем- колоніалізм, геноцид, " совєтізм".

Термін існування нашої незалежної держави , доводить, що Україна існує, і попри великі випробування , зокрема тривалу російську агресію, що це незалежна держава із власною ідентичністю із сидьним українським суспільством.

Альона Устименко, викладач історії у сш№46, м.Дніпро

Серія КВ, реєстр. номер 16084-4556 ПР. Рік видання двадцять перший. Постановою президії ВАК України від 9 квітня 2008 року за № 1-05/4 журнал внесено до переліку наукових фахових видань України, у яких можуть публікуватись основні результати дисертаційних робіт з історії, філології, політичних наук, мистецтва та культурології.