АМЕРИКАНСЬКО-УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА ФУНДАЦІЯ – ПРИКЛАД РЕАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ В БОРОТЬБІ ЗА НАШУ І ВАШУ СВОБОДУ.

Деталі

Опубліковано: П'ятниця, 01 вересня 2017, 21:05

Аби допомогти українцям виграти в неоголошеній війні, яку веде Росія проти України, активізувався масштабний волонтерський рух не лише в нашій державі, але й далеко за її межами.  Українські патріоти з Європи, Америки та Австралії підтримують Україну.  Ця допомога здійснюється у різний спосіб. З огляду  на тематику збірника «Медики АТО» , бодай, побіжно хочу ознайомити читачів з підтримкою нашої діаспори у справі лікування та медичного забезпечення захисників України. А нижче розказати про доброчинців у цій справі, котрих мав приємність пізнати особисто.

Після трагічних подій лютого 2014 року з об'єднання "Євромайдан – Франція" виділилась Медична й Благодійна Асоціація, AMC-FU.  В основному, відправляли обладнання для шпиталів, які знаходяться поблизу зони бойових дій. Окрім цього, була передана значна кількість гомеостатичного препарату "Celox" для військових та бійців добровольчих батальйонів. Передавалися  автомобілі швидкої допомоги.

Сідней – одне з найвіддаленіших міст від України, оскільки відстань до Києва сягає 15 тисяч кілометрів. Проте патріотизм до країни не вимірюється відстанню, мовою, громадянством, і це доводить Оксана Кріс з Австралії. Благодійний фонд "Smiling  International" Оксана Кріс заснувала напередодні дня Незалежності України. Головна мета фонду – допомогти Україні в боротьбі з російською агресією. За словами Оксани, протягом 5 місяців існування Фонду вдалося зібрати й переказати в Україну близько 15,5 тисяч доларів. У Союзі українських організацій в Австралії відповідають: "На сьогоднішній день  таких як Оксана Кріс дуже багато в країні кенгуру. Загальна кількість українців що так чи інакше здійснюють волонтерство   близько 35 тисяч чоловік".

На найвищому рівні цю діяльність координує Світовий конгрес українців (СКУ), а також Злучений Український Американський Допомоговий Комітет в США (ЗУАДК) та Суспільна Служба Українців Канади . Реципієнтами допомоги є державні військові та медичні установи (Міноборона, Штаб ЗСУ, Прикордонна служба, госпіталі тощо), добровольчі батальйони, волонтерські організації в Україні, переселенці з окупованих територій та зони АТО, окремі сім’ї (наприклад, загиблих та поранених в АТО) чи особи (бійці). Під егідою СКУ успішно діє фонд «Patriot Defence». Лише до листопада 2014 р. фонд передав українським військовим 10 тис. покращених індивідуальних медичних аптечок та провів медичну підготовку 12 тис. бійців з допомогою інструкторів НАТО. У 2014 р. бюджет цього проекту склав $1,3 млн., причому половину цих грошей зібрала УД в США. ЗУАДК, створений для допомоги українським біженцям після Другої світової війни, виступив з ініціативою «усиновити» поранених українських вояків – за посередництва організації оплатити медичне спорядження, ліки, одяг, харчі та інші потрібні речі для конкретного військового (25 доларів на місяць або 300 доларів на рік) . Закупівлею медичного обладнання для лікування поранених бійців займається ініціатива «Support Hospitals in Ukraine« . За весь період проведення АТО найбільшим гуманітарним вантажем наразі є 7-тонний вантаж з Канади із теплим одягом та медичним обладнанням, доправлений до Одеси в перші дні 2015 р. . Прикметно, що  українська діаспора  США і Канади, де волонтерство має досить тривалу традицію і є поширеною формою суспільної активності, сама, поза згаданими установами, організовується для волонтерської підтримки України. Більшість акцій полягає у зборі коштів і гуманітарної допомоги. Зокрема, згадана вище організація «Разом» у ході всеамериканської   акції «Той Драйв» протягом жовтня 2014 р. зібрала понад 400 контейнерів речей для родин військових та біженців із зони АТО. Часто допомога військовим та переселенцям поєднується. Так українці  Канади передала автомобілі-позашляховики для формування Першого медичного добровольчого батальйону, вщент заповнені гуманітарною допомогою для біженців . До волонтерства охоче залучаються цілі українські громади міст США і Канади – купують і передають в Україну реанімобілі, броньовані джипи, тонни військового одягу та гуманітарних товарів. Наприклад, громада м. Олбані (США) з березня по листопад 2014 р. зібрала $15 тис. на медичні засоби для військових та організувала навчання щодо їх використання . Активним учасником волонтерського руху стала Церква. Зокрема, греко-католицька церква св. Йосифа в Чикаго зібрала $25 тис. для допомоги українським військовим . Доволі поширеним явищем стала волонтерська допомога від конкретних осіб. Вона різниться за розміром – від 6 коробок термошкарпеток для військових вартістю $1 тис. від Михайла Калиміна з Торонто до 120 контейнерів медичного устаткування та багато- функціональних медичних ліжок від лікаря з Чикаго Галини Бориславської . Часто волонтерський актив  української діаспори  вдається до оригінальних способів залучення молоді до допомоги Україні. Це – різноманітні онлайн аукціони, благодійні заходи за участі «Міс-Українська діаспора», всеамериканська акція «Купуй українське» тощо. Наприклад, у США «Разом» запровадила «моду» серед української діаспори  замість подарунка до дня народження дарувати речі для українських військових на передовій (найпопулярнішими подарунками стали каски та інші засоби захисту).

Волонтерська діяльність  української діаспори , спрямована на  медичну допомогу захисникам Батьківщини , відбувається на кількох рівнях – робота спеціальних організацій, церков, ситуативні волонтерські акції на місцевому рівні, приватна ініціатива.

Та особливо зворушливо, коли за справу беруться професіонали, фахівці медицини в країнах Заходу.  З однією із таких організацій мені пощастило познайомитися особисто.  Це  Американсько - Українська  медична фундація (АУМФ) –  громадська благодійна установа, яка має посвідку від Податкової Служби про звільнення від податку . Фундація була заснована у травні 1996 року у штаті Мічіґан в США.

З початком війни на Донбасі АУМФ активно долучилася в справі медичної  допомоги українському війську. І однією з перших ластівок було видання  українського перекладу англомовного спеціалізованого  підручника «Невідкладна військова хірургія». Презентувати її до Дніпра влітку 2015 року привіз віце-президент   АУМФ доктор Борис Легета. Саме той Борис Легета  з яким мені довелося  запізнатися  у вже не близькому 2006 році в американському штаті Мічіган. Тоді мене познайомила з доктором Борисом Легетою мила жінка, член  Союзу Українок Америки пані  Лідія Таращук. Жертовна і працелюбна активістка української жіночої організації в США  дуже приязно охарактеризувала Бориса.

Пригадую спочатку він справив на мене враження рафінованого аристократа. Зовнішність цієї людини примушували зробити такий   висновок. Інтелігентна борідка, витончені риси обличчя, струнка постава. Та не минуло і години перебування в  гостинному домі Бориса як стало відчутно що шляхетна зовнішність аж ніяк не заважає відкритості, доступності та веселій вдачі цього чоловіка. Ми з легкістю перейшли на «ти» і з тієї пори я завжди відчував що у далекому Детройті маю гарного знайомого.   

 Фото на згадку  в гостинному  домі  Бориса Легети у Детройті. Зліва направо: доктор  Борис Легета, член СУА пані Лідія Таращук, автор допису, член СУА пані Маруся Зарицька. 

 І ось приємна нагода зустрітися з Борисом вже  в  Дніпрі влітку 2015 року , коли він приїхав передати  колегам,   виданий засобами АУМФ   примірники українського   перекладу англомовного спеціалізованого видання «Невідкладна військова хірургія»  Це збірник передових принципів і практик воєнно-польової хірургії, які сьогодні використовують військові хірурги США. «Невідкладна військова хірургія» докладно описує діагностику та способи лікування травм різних систем та анатомічних ділянок людського організму, отриманих під час військових дій. І ця праця безсумнівно допомогла і ще допоможе врятувати не одне життя наших бійців-патріотів. 

Добре   запам’ятався  перебіг презентації    цієї книги  в Дніпропетровській обласній лікарні імені Мечникова. Борис, незважаючи на літню спеку, одягнутий в костюм з краваткою доброю українською мовою розповідав присутнім про підготовлену ним та його колегами працю. В залі були здебільшого медики. Та промова Бориса перейшла межі фахової доповіді.  Бо  присутність у розтерзаній північними варварами Україні нашого земляка з США несла великий символізм. Символізм того що ми не одинокі  у своїй борні за волю, що з нами увесь гуманістичний і цивілізований світ і що ненажерлива і кривава Росія неодмінно захлинеться у своїй спробі знову повернути нас у своє смердюче, холодне та голодне стійло-імперію.   

Борис Легета разом з керівником  волонтерської організації «Щит Дніпро» під час відвідин України в 2015 році.

 Діяльність АУМФ носить абсолютно реальний, дієвий характер. Книги підготовлені та видані українськими-патріотами медиками з США  допомагають нашим бійцям захищати Україну на передовій.

 Не можна не згадати ще про одну працю, котру підготували колеги Бориса Легети з  Українсько-Американської медичної Фундації : спеціалізований   підручник  “Охорона Психічного Здоров’я в Умовах Війни”. Цей вичерпний збірник розглядає з усіх точок зору питання охорони психічного здоров’я військовослужбовців: стресовий розлад, боротьба з бойовим напруженням, підготовка для підвищення стійкості та інші профілактичні заходи, пригнічений стан,  з а п о б і г а н н я самогубствам, зловживання алкоголем або наркотиками тощо . Військова агресія з боку Росії в Криму й на сході України триває. Українські військові та цивільні гинуть і зазнають фізичних та психологічних травм. Враховуючи нагальні потреби, АУМФ отримала від американського уряду дозвіл на переклад та видання українською мовою підручника “Охорона Психічного Здоров’я Військовослужбовців”. Публікація цього посібника допоможе українським лікарям та психологам із втіленням сучасних західних стандартів із психологічної реабілітації військових.

Боєць котрого понівечили російські звірі у Мар'їнці вижив завдяки волі та відданості й великому професіоналізму наших лікарів. Зліва невтомний головлікар Сергій  Риженко, справа Борис Легета під  час відвідин Дніпропетровської обласної лікарні імені Мечникова.

 На жаль, окрім президента  АУМФ Любомира Яхницького та зрозуміло Бориса Легети мені не випадало запізнатися з рештою членів цією подвижницькою організації. А головне про відданих і жертовних  друзів  нашої країни повинні більше знати в Україні. А тому знову ж таки з допомогою невтомного Бориса ми звернулися до активістів АУМФ з проханням надати відповіді на декілька для усіх однакових запитань. І в такий спосіб , бодай, коротко розповісти про людей, які жертвують свій власний час, сили та фінанси заради Перемоги України.

1. Розкажіть, будь ласка, про себе. Родина, робота, захоплення. Що любити і що зневажаєте?
2. Чому стали членом АУМФ?
3. Які ще проекти слід підготувати АУМФ для більш дієвої допомоги Україні?
4. Як діаспора може доносити правду про події в Україні протидіючі російській пропаганді у західному світі?
5. Яким Ви бачите майбутнє України?

                                     Фідель Сухоніс