ЧИМ ПАХНЕ ВІЙНА…
- Деталі
- Опубліковано: Четвер, 11 травня 2017, 14:56
Писати про таких як лікар-ортопед-травматолог вищої категорії Іван Жердєв складно. Складно тому що люди по-справжньому позитивні не підлягають під шаблони ані виробничої характеристики, ані журналістських писанин . Не бідна наша співуча й солов’їна подарує не один десяток епітетів та порівнянь для цієї людини. Звучатиме гарно, однак доволі банально, а якщо ще й передати куті меду, то пафосно-піднесено й через це, як на мене, особливо примітивно. Власне в тому й майстерність будь-якого автора щоб звичним словом по-можливості описати суть і душу свого героя. Хто знає можливо життєва стежина ще зведе Іван Івановича з таким неперевершеним «інженером людських душ». Однак я… Ні, я не піднімаю у відчаї руки, не розписуюся в своїй літературній безпорадності, а просто щиро зізнаюся що навряд чи зможу сповна передати особистість цього здебільшого мовчазного, по козацьки статурного, із природною засмаглістю степовика, по-справжньому вірного клятві Гіппократа доктора. Тим більш коли йдеться про таку болючу для кожної порядної людини тему як АТО.
Я заочно знав про Івана Жердєва давно. Як не як вже довго і живу в місті на Дніпрі, і мас-медійні обов’язки зобов’язували тримати у полі зору професіоналів такого калібру. Були у нас уривчасті зустрічі на різноманітних заходах, чемні «Добридень» під час таких оказій. Ото і все. І ось ця війна! Це випробування на людяність, професіоналізм, на право бути громадянином. З перших жахливих днів 2014 року мені стало зрозуміло Іван Жердєв з тих, хто біль країни сприйняв як свою особисту. На щастя, на радість мені українцеві по крові , він не був одиноким . Але шеренга таких як Іван Жердєв все ж таки набагато прозоріша від натовпу шлункарів-пристосуванців. І драматизувати це не слід, бо так вже влаштований цей світ. Добропорядність і здатність до самопожертви на грішну Землю Господь посилає дуже дозовано .
У вирі щоденних турбот завідувач відділенням травматології №1 КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова", «Заслужений лікар України» Іван Іванович Жердєв над цими сентенціями навряд чи замислюється. І певен що про те не думають й врятовані ним хлопці, котрі стали на дорозі путінських нелюдів на Донбасі, численні пацієнти, яким він зміг повернути насолоду повноцінного життя. Вони хіба-що дякують долі за зустріч з цим обдарованим, не байдужим і по-чоловічому стриманим в емоціях доктором.
Так писати про Івана Жердєва складно. А тому давайте просто почитаємо стенограму нашої з ним розмови. Бесіди про цю російсько-українську війну, про страждання наших поранених бійців, про не показний, а правдивий героїзм медиків обласної лікарні імені Мечникова, про те чому гріх робити собі PR на горі іншого і як нам жити далі, коли російські фашисти заберуться геть з українського Донбасу…
( Далі буде )
Фідель Сухоніс