Переведи мене через Майдан

Деталі

Опубліковано: Неділя, 04 травня 2014, 11:03

Ми вже звикли жити новинами, слідкувати, думати та аналізувати все. Я заздрю людям, які можуть легко абстрагуватись і не думати, а у нас все починається і закінчується словами про «війна», «птн пнх» та «новини на цензорі». Я не можу абстрагуватись від людей, які плетуть нісенітниці про Крим, мовляв там не «російська влада», а «бандиты!». От лишень сьогодні така пані на роботі мені розповідала про те, що «Украина так опозорилась еще до того, как Рассия напала…с єтим Майданом….». І що я маю відповісти? Як розмовляти з тим, у кого рак душі? Хто елементарно не аналізує, не має власної думки, а ковтає увесь поток інформації і не може його перетравити? Як мінімум, хочеться руки помити після спілкування з такими колегами.

Ми побачили Майдан вже іншим – тут немає сміття, а є лише пам’ятні місця, речі, залишені, аби ніхто не забував про те, що тут було.

І коли кажуть «Разве за єто стояли на майдане, вон долар уже поднялся!». Люди, ви правда все міряєте такою категорією? Ви чуєте в новинах про фінансове становище в Україні після падіння режиму злочинців і думаєте, що майдан дестабілізував економіку? Відкрийте очі і вуха, не будьте Кисельовими! Цинічність сучасного світу не дозволяє людям розуміти, що іноді хтось помирає, йде на смерть і на війну через власне бажання, за покликом серця йде захищати Державу, ідеали та вірування. Ті, хто не здатні на такі почуття, звичайно, гарлапанять про те, що на майдані людям платили якість міфічні 8 тисяч (чому саме вісім?). І така зашореність просто дратує. Можна мати різні політичні вподобання, але не мати мізків - це вже злочин. Ми живемо в стані інформаційної війни в тому числі. І якщо вам не до снаги взяти зброю і захищати свою Україну, тоді захищайте її словом! Розвінчуйте путінську пропаганду, відкривайте очі на всі перемоги та програші Майдану. А для початку, поїдьте на Майдан.

Майдан - це місто в місті, чистий простір свободи, де дерева, пошматовані кулями снайперів стоять поруч з квітами та сувенірами, де люди з різних куточків планети ходять зі слизями на очах, торкаються того, що бачили у новинах. Ми не побачили там ані бруду, ані страху. Ми не бачили там тої брехні, яку так вперто навезуть триколорні сусіди. Ми лише чули сміх, запах борщу, охайні намети з мужніми чоловіками козацької зовнішності і бачили очі людей, які готові попри все захистити Україну.

Їдьте в Київ, пройдіть Майданом, подивіться на бруківку та шини, відчуйте запах свободи та київської весни та подякуйте тим, хто був там, коли всі ми сиділи у затишних домівках. І ніколи не забувайте, що «У вас царь, у нас – демократия. НИКОГДА мы не будем братьями!»…

Дарина Сухоніс-Бутко,

фото автора