До 70-річчя визволення Дніпропетровщини від німецько-фашистських загарбників

Деталі: Опубліковано: Понеділок, 21 жовтня 2013, 21:11

Фідель Сухоніс як і Влодзімеж Забара Забара помітні творчі особистості на небосхилі культурологічного і мистецького життя нашого краю. Перший ось вже 22 роки редагує Всеукраїнський щомісячник «Бористен» та ще більше літ радує глядачів Дніпропетровського обласного телебачення вартісними та цікавими програмами. Щодо пана Влодзімежа Забари то він не лише популярний композитор і співак, а й президент асоціації діячів естрадного мистецтва України Дніпропетровської області. Як же так склалося що ці самодостатні творчі особистості створили, нехай і не сталий, але мистецький дует? З цього запитання як і розпочала нашу бесіду із світочами культури Наддніпрянського краю…

Сухоніс : Мені завжди імпонували талановиті люди. Незалежно від того чим вони займаються: чи плетуть кошики з лозини, чи відкривають нові зірки на небосхилі. Влодзімеж Забара без зайвої компліментарності – талановита особистість й мати з ним справу і приємно , і плідно.

Забара: Аби наше простакування не нагадували мудру українську приказку – хвалили люди мамо нас: Ви мене, а я Вас – скажу дещо про інше. Творчі особистості люди , як правило, надзвичайно примхливі. Часто вони нагадують панянок напередодні заміжжя: і так не добре, і те погано. Пан Фідель милий виняток у цьому плані. Можливо, через те що за освітою він інженер-ракетник і звик все ж таки працювати на кінцевий результат, а не на емоцію. З ним надзвичайно комфортно у творчому плані працювати. Ось чому наша співпрацю налічує вже не один рік.

Бутко: І як я розумію пісня «Прости, меня родной отец» це не єдиний приклад Вашої творчої співпраці…

Сухоніс: Так, звичайно. Наприклад, вже третій рік поспіль ми спільно провадимо святкову імпрезу , котра віншує конкурс творчої молоді українських меценатів з США Марусі та Івана Гнип. Головне завдання цього творчого змагання полягає в пошуку талановитих, обдарованих та патріотичних юнаків і дівчат ( вік до 25 років) , котрі захоплюються або професійно працюють в царині театру , літератури, журналістики, образотворчого мистецтва та музики. Головними критеріями для визначення переможців є не лише високий професійний та художній рівень мистецьких робіт, художніх і журналістських творів, а також їх наповненість національним та патріотичним змістом, спрямованість на пропаганду української культури і самобутності…

Забара: Цього року творче змагання відзначило п’ятирічний ювілей. А святковий концерт - віншування лауреатів 2013 року відбувся 26-го вересня у Дніпропетровському транспортно-економічного коледжі. Обирати переможців серед такої великої кількості талановитої молоді дуже складно. І цьогорічні лауреати зробили серйозну заявку на те, аби в майбутньому досягати успіхів на теренах вокального, танцювального та писемного мистецтва. Цей конкурс вийшов дівочим, адже серед лауреатів та дипломантів - лише чарівні та талановиті панянки. Так у номінації «Література» лауреатом стала Юлія Гогчян, за твори, що сприяють зміцненню україно-вірменської дружби. Дипломантом у цій же категорії визнано Ліку Мушкудіані за журналістські нариси, що сприяють популяризації української культури серед молоді. Україна-співуча країна. Це довели переможці у номінації «Вокальне мистецтво» лауреатом стала Дар’я Дорошенко, що успішно пропагує українську естрадну класику. У танцювальній категорії панували шалені пристрасті. Диплом лауреата отримала талановита дівчина з незвичним ім’ям Глорія і її танцювальний дует «Експресія» за майстерну інсценізацію архітектоніки танцю «Плескач» Дипломантом визнано хореографічне тріо «Феєрія» (керівник Альона Фоменко) і їх гумористичне виконання хореографічної композиції «Удовиця».

Бутко: І власне про Ваш спільний твір, котрий став приводом для нашої зустрічі. А саме пісню «Прости меня родной отец» Як вона народилася? Що стало поштовхом для Вашої співпраці?

Забара: Зразу хочу підкреслити що написати музику до цього твору мене спонукали надзвичайно проникливі й талановиті вірші Фіделя Сухоноса. Спочатку він надіслав їх мені по Інтернет і я проглянувши текст зразу ж зрозумів – пісні бути. Пісні котра, між іншим, присвячена не лише одній конкретній особистості, а усім хто поліг за Перемогу в тій страшній війні.

Сухоніс: Щодо мого творчого запалу, то для мене поштовхом стала одна зустріч. Живе в Москві добрий і гарний чоловік Федір Миколайович Маричев. Нині пенсіонер , колишній керівник крупного нафтодубовного об’єднання в Тюмені. Його батько Микола Маричев загинув під час звільнення подільського села Гонтівка що на Вінниччині. Все життя Федір Маричев прагнув відшукати могилу батька. Однак, якось не випадало. І ось після нашої зустрічі навесні цього року мені поталанило з допомогою друзів-телевізійників Вінницької обласної телерадіокомпанії відшукати могилу росіянина Миколи Маричева, який поліг звільняючи нашу рідну українську землю. Першого вересня , якраз у день знань, я разом з Федором Маричевим його сином Володимиром і вже з правнуком загиблого героя Сергієм побували в місті захоронення солдата Перемоги Миколи Маричева на братській могилі у селі Гонтівка, де й прозвучала у запису наша з паном Влодзімежем пісня. Надзвичайно зворушливо було бачити сльози на очах гонтівців під час її виконання. Це той випадок коли твір набуває загальногромадського звучання попри початкову адресність.

Забара: А ще робота над цією піснею принесла мені правдиву радість творчості. Космічна радість творчості нетлінна,бо не проходить з часом,у серці залишається незмінна. Вона,як муза,що присутністю своєю Душу щастям наповнює І бажанням жити. Хто каже,що натхнення само приходить,той не знає,що тільки праця і сила волі народжують оте натхнення,що красотою простір весь наповнює. Знаходять справжню радість тільки сильні духом,бо чують Голос Того,хто кличе їх на подвиг,чують своїм тонким,сердечним слухом. І проривають простір прагненням краси,доходять у бажанні дарувати до найвищої мети. Мелодія,що пролунала з серця композитора ,може творити дива радості.

Сухоніс: А мені було так само важливо що наш твір , це нехай і маленька, однак, данина пам’яті вдячних нащадків глибокої поваги перед мужністю, героїзму, навіть саможертовністю воїнів і захисників нашої рідної Вітчизни, які у важких умовах билися з іноземними загарбниками. Вічна пам'ять солдатам Перемоги!

Бутко: Я щиро дякую Вам за цю розмову і зичу нових творчих злетів….

На фото: Фідель Сухоніс ( зліва ) та Влодзімеж Забара під час святкового концерту нагородження переможців конкурсу творчої молоді Івана та Марусі Гнип.