«ГОЛОС ЗЕМЛІ»

Деталі

Опубліковано: Середа, 31 жовтня 2012, 16:44

Я сподіваюся що попереду нас чекають системні та глибокі публікації в добірці «Голос землі». Розраховуємо ми так само на широкий, кваліфікований авторський актив нової добірки, буквально з усіх куточків нашої планети, від численного світового українства . На початку чому власне має бути присвячена згадана добірка? І тут я змушений більш детально зупинитися на суті того що я і мої однодумці прагнуть популяризувати та поширити в Україні та за її межами. А йдеться про на загал просту і водночас загальнонаціонального масштабу справу, яку можна окреслити як природне або органічне землеробство. Це загальнонаціональний проект, якщо хочете алгоритм прориву української економіки до найсильніших світових економік, зрештою,  це реальний і найбільш природний шлях розбудови справді заможної і вільної країни. Найперше я б хотів  також уточнити суть  того що прийнято називати природним або органічним землеробством. Сьогодні під цією термінологією, а також одним з її складників , біодинамікою прийнято розуміти  ефективну і економічну технологію землеробства . Яка найперше передбачає використання лише органічних добрив та спеціального, не конвекційного , себто, не орного способу обробітку ґрунту. Як споріднену аграрну технологію біодинаміки можна розглядати природне землеробство, котре відрізняється мінімальним втручанням людини у вирощування сільськогосподарських культур. А чому я зацікався цією темою? Бо нині у аграріїв не лише України, а й світу не має просто іншого виходу як повернутися до таких технологій обличчям. На планеті Земля мешкає вже 7 мільярдів людності й з кожним роком прогодувати їх стає все важче. І не лише тому що потрібно все більше продукувати сільськогосподарської продукції. Людина використовуючи традиційній сучасні методи землеробства в буквальному сенсі нищить грунт, перетворює  його на мертву субстанцію. І лише природне землеробство  здатне зберегти для майбутніх поколінь землян безцінний божий дар – родючу землю. Також  ми знаємо які нині не прості виклики стоять перед аграрним сектором України: це використання застарілих  традиційних  аграрних технологій,  зношеність машино-тракторного парку, неврегульованість законодавчої бази щодо власності на землю, відсутність серйозних як вітчизняних так і міжнародних інвестицій у аграрний сектор економіки. І зробити справді якісний та перспективний прорив для вирішення вище означених завдань може знову ж таки лише природне або органічне землеробство. Чому? . Адже найперше воно можливо за умов багатих на гумус , родючих ґрунтів Ми ж є володарями контрольного пакету світових запасів чорноземів. І коли розвиток природного землеробства  в нашій країні зможе набути справді значних масштабів, то Україна не на словах, а на ділі  стане  провідною державою. Адже у нас будуть зацікавлені, а позаяк, з огляду на специфіку виробництва, ми нікому не будемо заважати. Очевидно, що подібний рівень завдань можна подужати лише надавши йому державну підтримку, зробивши, коли хочете, ідею природного землеробства загальнонаціональною ідею.  Однак, якщо ми справді хочемо бачити Україну сильною і щасливою нам слід братися за цю справу вже сьогодні. Окрім того не будемо забувати, що з кожним роком через виснаженість землі і зміни клімату традиційні способи землеробства все менше і менше гарантують гарний врожай. Самі сьогоднішні обставини вимагають діяти від нас рішуче та невідкладно. І мені приємно відзначити  що ми не одинокі  ентузіасти подібної справи: є прихильники природного землеробства  на Полтавщині, у Запорізькій області, в інших регіонах країни. А на Дніпропетровщині існує ціла команда   однодумців. І, між іншим, це люди часто зовсім не причетні до аграрної галузі. Наприклад, голова асоціації Дніпропетровський банківський союз  Володимир Косюга, голова Дніпропетровського общинного фонду «Дніпрові пороги», інженер – ракетник за освітою Ігор Шпірка, правник Максим Пристромко, вчений – гуманітарій Світлана Іванова та ще деякі люди. Взагалі мені приємно зазначити, що до нас тяжіють  освічені та грамотні особистості , котрі розуміють що Україні нині конче необхідно знайти своє місце у світовій економіці , у світовому розподілі праці. Знайти гідне та перспективне місце…

На фото: Іван Лазаренко , фермер , координатор всеукраїнської програми «Природне землеробство» 

 Я б міг наводити  ще чимало позитивних наслідків  для української громади від масового  впровадження в аграрний сектор країни природного землеробства. Ну, наприклад, наша залежність від імпортних енергоносіїв. Як то кажуть, проблема номер один. В найближчому майбутті ми навряд чи зможемо знайти повноцінну заміну  газу чи нафті. А чи знаєте Ви  що біодинаміка дозволяє до 30 відсотків зменшити витрати енергоносіїв для виробництва продуктів сільськогосподарської галузі? Не важко зрозуміти яка це значуща економія в масштабах держави. А здоров’я нації?! Адже не будемо забувати що органічне або природне землеробство це, так би мовити, замкнутий цикл аграрного виробництва. Це не лише не засмічене збіжжя, а й фрукти та овочі без хімії, здорове, справді корисне для людини молоко та м'ясо, яйця, фактично все що продукується в аграрному секторі. Є таке китайське прислів’я – ми те що їмо. Не важко здогадатися що випивши молока від корови, яка харчувалася  силосом , котрий  виріс із застосуванням хімії , чи споживши  яєчню від курки, що  годована кукурудзою, пророслою на гербіцидах – ми собі  не подовжуємо вік.  Чи, наприклад, проблема поливних площ у сільському господарстві. Вона так само у значній мірі може бути вирішена шляхом саме природного землеробства. Попри , наприклад, справді малу кількість опадів у нашій області в давніші часи степ, як правило, не знав посухи. Чому?  Найперше через те що розорена земля, скажімо, так чорна земля, не здатна до саморегуляції . Вона катастрофічно втрачає вологу . У природному ж стані вода набагато більше зберігається в ґрунті.

Однак, повертаючись до презентації нашої нової рубрики  хотів би зазначити що якраз усьому вище зазначеному, а головне соціальним аспектам природного землеробства і буде присвячена рубрика «Голос землі» на шпальтах журналу «Бористен» . Хотів би пояснити також чому ми обрали, між іншим, серед інших видань для популяризації своїх ідей саме цей часопис. По-перше, «Бористен» одне з небагатьох видань, напевно, в усій Україні, котре сповідуючи чіткі патріотичні позиції залишається глибоким і серйозним журналом, якій  не розмінюється на дрібноту скороминучих політичних вітрів та чиїхось пристосуванських бажань. По-друге, журнал який виходить ось вже більше двадцяти років, майже з перших своїх номерів здобув статус видання  Вищої Атестаційної Комісії України, він став справді трибуною інтелектуальною світової української еліти. І це для нас  так само важливо. Окрім того ми вже маємо позитивний досвід співпраці з редакцією цього видання. Публіцистичний та науково-популярний альманах «Бористен плюс», який присвячений темі природного землеробства і який побачив світ, у творчій співпраці з редакцію дніпропетровського щомісячника, знайшов прихильність і читачів, і спеціалістів.   А ще , як відомо, «Бористен» своєрідний місточок поміж діаспорою та материковою Україною. Він має своїх симпатиків та приятелів буквально на всіх континентах.  У цьому я особисто зміг переконатися, коли на початку жовтня цього року, разом з редактором і засновником журналу «Бористен» Фіделем Сухоносом побував в США. Численні зустрічі в нашій громаді на землі Вашингтону яскраво засвідчили «Бористен» люблять і знають в діаспорі. А це значить що викладене на його шпальтах привертатиме увагу наших земляків за океаном. І це так само значуще . Бо ідея природного або органічного землеробства – загальноукраїнська справа, яка стосується не лише материкової України, а численної нашої світової громади. Отож, до праці на сторінках «Бористену»! 

Фідель Сухоніс