Подорожні нотатки редактора
- Деталі
- Опубліковано: Вівторок, 20 жовтня 2015, 19:17
Фідель Сухоніс, редактор журналу "Бористен":
Вчора приїхав в околиці штату Ню-Джерзі звідки починалося моє відкриття української Америки років 20 тому. Тут мої найбільш давні приятелі, можна сказати земляки. Родина Іларіона та Раїси Хейлик, а також Валентини і ВІктора Бабанських. І пан Віктор, і пан Іларіон походять з Дніпропетровщини. Та залишили наші краї більше як пів сторіччя тому. Милі, добрі, гарні люди. Про кожну з цих родин можна оповідати дуже довго, бо долі й цікаві та ще й гідні наслідування.
Під час традиційного відвідування ресторану не вщухав ані сміх, ані балачка. Оптимізм характерна риса американців. Іі сповна перебрали наші люди.
Америка сита давно і майже для всіх. Для більшості похід в ресторан приємна, але буденна подія. Цей бізнес в США вишліфуваний до дрібниць. А порції відповідають двом або трьом в Україні. Через гостинність тутешніх приятелів приречений під час свого побуту стати ненажерою. Зрозуміло, "проблема" з не найгірших. І щоб там не сичали "путінці" навіть про тутешню несмачну кухню: і смачно, і поживно, а головне доступно більшості люду.
Окрема тема алкоголь. Звиклий до калганівки я не сповна можу оцінити французький коньяк та канадська горілку. Або італійські вина довгої витримки. Друзі хочуть зробити приємність і пригостити бокалом вина вартістю з цілий ящик в Україні . Та добре зрозуміло одне: продукт високої якості. Вчора з радості від зустрічі хильнув "бранді" як в Україні. І ранок майже без "похмільного синдрому".
Ще одні давні знайомі родина Гулак дала банку правдивого меду з власної пасіки. А донька Іларіона та Раїси Хейлик Діяна подарувала декоративний чохол для будь-якого посуду так само зроблений власними руками. Наші люди і в ситій Америці не цураються будь-якої праці й дати раду завжди собі можуть.
Славні приятелі родина Хейлик та Бабанських;
родина Гулак - козацькі нащадки на землі Вашингтону:
розмір пересічної страви в американському ресторані. В даному випадку якесь асорті з морепродуктів. Навіть я не зміг подужати.
Взяв до дому як "торбинку для собачки": ось такій мій дарунок - мед в декорованому чохлі.