Наталія Андрющенко: «Істинна журналістика неможлива без таланту!»

 Режисер, науковець, журналіст – всі ці професії поєднує в собі тендітна і красива дівчина Наталія Андрющенко. Вона закінчила престижний факультет журналістики Дніпропетровського Національного університету, потім доля привела в університет зі світовим ім’ям  – Національний гірничий університет у Дніпропетровську, але вже у якості співробітника.

Пані Наталія працює провідним редактором у прес-центрі гірничого, але і не забуває про наукову діяльність (закінчила аспірантуру НГУ), а також є талановитим режисером – разом з відеостудією «Юність» вона створює емоційні та життєві кінороботи.

 Наталія Андрющенко: «Істинна журналістика неможлива без таланту!»

Одна з останніх - відеоробота «Європа – це мир!», яка перемогла у номінації «Найпопулярніше відео» у конкурсі Представництва ЄС. Сертифікат переможця авторові і режисеру фільму Наталії Андрющенко, яка в Києві представляла усю творчу команду відеостудії «Юність» НГУ, вручила президент Фундації «Відкрите суспільство», член журі Леся Шевченко.

 

На фото: Під час вручення нагороди у конкурсі Представництва ЄС   

Короткометражний ігровий фільм-переможець дніпропетровська знімальна група відеостудії «Юність» НГУ створила на початку весни за участю близько 60 студентів Національного гірничого університету. У трьоххвилинному ролику була висловлена ідея того, що європейський шлях розвитку починається з миру і взаємодопомоги. У ролі України, яка наразі переживає нелегку долю, виступила телеведуча Анастасія Шаповалова. Студенти НГУ уособлювали інші країни ЄС і тих, хто особисто підтримує український народ. Таке розуміння і єднання насправді стають непереможною силою.

«При написанні сценарію у мене дилем не виникало і вся наша знімальна група погодилася, що у наш час треба знімати соціальний ролик про мир. Адже все починається з миру, взаємоповаги, добра…» - говорить Наталія Андрющенко – «Сьогодні наша Батьківщина переживає нелегкі часи, але підтримка братніх народів, єдність українців допоможуть скоріше зупинити трагедію і підти новим шляхом. Про все це наш короткий ролик. Хоча й інші ролики, представлені на конкурс, а їх було більше двохсот, також несли позитив і вчили бути більш добрішими, активнішими, ввічливішими. Усі ідеї цікаві, насправді дуже цінно знати як молоді кінематографісти бачуть Європу.»

На фото: Процес створення фільму 

 Про творчі плани та життєві досягнення Наталія Андрющенко розповіла особисто «Бористену»:

 - Пані Наталіє, чи важко вам поєднувати роботу в прес-центрі, зйомки кіноробіт у якості режисера та наукову діяльність? У чому ваш секрет?                                                                                                 

 - Насправді, я сама весь час шукаю відповідь на питання, як все встигати? Можливо, такий секрет і існує.  Все залежить від якостей людини, вміння одночасно охопити кілька справ. Однак, це не про мене. Я багато чим цікавлюсь у творчості, та я добре знаю, якщо буду намагатися все робити  одразу  – не вийде нічого. Тому, коли, наприклад, пишу сценарій чи займаюся зйомкою, то інша робота на деякий час відкладається, потім повертаюся до неї. Звичайно, є ряд справ, які я навчилася робити швидко і вони вже не вимагають багато часу, тож зараз говорю про більш фундаментальні проекти. Аби здобути результату, весь час намагаюсь себе дисциплінувати, виділити головне і другорядне. Одним словом, в першу чергу треба вміти домовлятися з собою і знати, чого насправді хочеш.

  - А чим живе зараз прес-центр університету, як ви створюєте новини?

 - Робота прес-центру будь-якої установи має свою особливість. У ньому працюють на зовнішні ресурси і в це слово вкладається багато понять. Це, не побоюся цього слова, мистецтво висвітлювати внутрішнє життя і події так, щоб стало цікаво ЗМІ, а значить і суспільству. Це вміння аналізувати діяльність установи і давати розлогі матеріали, співпрацювати з колегами, які мають творчу задумку і ти маєш подумати, як найкраще можеш допомогти у її розкритті, з ким влаштувати журналістові зустріч, адже, в першу чергу, він звертається до прес-центру. У Національному гірничому університеті ця особливість в роботі також присутня. І тут завжди цікаво, бо відбувається велика кількість різнобічних подій, в тому числі міжнародного рівня. У гірничому швидкий ритм життя, в ньому розвивається і наукова, і освітня, і культурна сфери. Технологічні розробки, які тут ведуться насправді інноваційні. Коли це бачиш зсередини, то розумієш: якщо українські науковці віднайшли способи розвитку економіки держави, можна сподіватися, що ці проекти будуть надалі впроваджуватися в життя. Те, що відбувається в гірничому університеті, завжди цікаво широкому загалу: молоді, тому що вона знаходиться в пошуку свого ВНЗ, де здобуде знання; професіоналам, адже вони цікавляться новітніми тенденціями і випускникам, які протягом багатьох років не втрачають зв’язок з альма-матер… Тобто, ми розуміємо, що працюємо на кількатисячну аудиторію. Повсякчас оновлюємо стрічку новин на офіційному сайті, створюємо відеосюжети і фільми. Приємно, коли звертаються колеги для сприяння у написанні статті, запрошують фахівців НГУ в ефіри телеканалів. Знаєте, теми, на які вони пишуть, чи про які говорять абсолютно різні. Цікавлять особистості, які працюють в університеті, історичні деталі, адже НГУ – 115 років, традиції, студенти з унікальними талантами, викладачі з оригінальними методиками… Запити всі задовольняємо. У нашому прес-центрі працюють троє журналістів. Його родзинкою є те, що кожен, окрім того, що я розповіла, має свої таланти. Про всі не скажеш. Керівник прес-центру Надія Гринько неперевершена у написанні нарисів, Валентина Шабетя майстер написання статей про наукові дослідження, міжнародні програми НГУ, а я люблю працювати над фільмами. Ось з усіма і познайомила заочно.

 - Ви людина творча, а які у вас хоббі? Чим полюбляєте займатися на дозвіллі? Чула, що полюбляєте мистецтво фотографії, чи плануєте розвиватися в цій сфері?   

 - Це правда, не можу пройти повз красивого пейзажу, чи сюжетного кадру… Мені здається, майже кожен, хто пов’язаний з візуальним мистецтвом любить фотографувати. Це чудово розвиває «відчуття кадру», до того ж, зробити красиву світлину справді мистецтво. Я буду це розвивати в собі, але задля цього зовсім не обов’язково мати професійну техніку. На дозвіллі я читаю, при чому на столі лежить як художня література, так і пізнавальна. Ще я обов’язково слідкую за новинками кіно, переглядаю культові стрічки.

 «Мені здається, майже кожен, хто пов’язаний з візуальним мистецтвом любить фотографувати».

  - З Вашим вже солідним досвідом, як би Ви описали поняття «сучасний журналіст»?

 - Питання не з легких, але вважаю, що на поняття «сучасний журналіст» в усі часи мають нанизуватися ті якості, які завжди цінувалися і будуть цінуватися в цій нелегкій професії – високий інтелект, вміння грамотно говорити, якісно виконувати свою роботу, бути порядним і відчувати відповідальність перед читачем-глядачем, а це значить, донести до нього у цікавій формі достовірну інформацію, зацікавлювати різними темами, відповідати на його потреби. Ще істинна журналістика не можлива без таланту. Це зрозуміло. Люблю читати матеріали і дивитись телепрограми колег, де відчувається індивідуалізм, звичайно – інтелектуальний. Така журналістика є соковитою. Вона розвиває людину.  І навпаки – не можу дивитися, коли  журналіст обирає політику зухвалої поведінки, вдаючись до образ. Це відштовхує. Ще мені шкода, коли деякі видання і ТБ відмовляються від різножанровості, тяжіють до шаблонної подачі теми. Тому сучасний журналіст, навіть коли має якійсь рамки, повинен вміти максимально проявити свій талант.

Наталія Андрющенко: «Я обов’язково слідкую за новинками кіно, переглядаю культові стрічки» 

  - Які ваші плани на майбутнє? Чого нам чекати – нового цікавого фільму чи це буде друкована журналістика, можливо, книга?

 - Я живу сьогоднішнім днем, у майбутньому мені здається все далеким і фантастичним, тому краще потім буду говорити: «Невже я це зробила?» чи «Ну ось, не встигла, треба робити висновки». Є тільки сьогодні, і зараз я намагаюся все робити, щоб були нові фільми, статті, можливо, колись і книга. Ідеї є, плани є, бажання також, а життя непередбачуване. Тому про результати розповім згодом. Знаю одне, треба багато працювати над втіленням своїх ідей.

 

Підготувала Мирослава Борхес

 

Фото з особистого архіву Наталії Андрющенко

 

Серія КВ, реєстр. номер 16084-4556 ПР. Рік видання двадцять перший. Постановою президії ВАК України від 9 квітня 2008 року за № 1-05/4 журнал внесено до переліку наукових фахових видань України, у яких можуть публікуватись основні результати дисертаційних робіт з історії, філології, політичних наук, мистецтва та культурології.