Відповідь на ПОСЛАННЯ ЙОГО ВСЕСВЯТОСТИ ПАТРІЯРХА ВАРФОЛОМІЯ ДО ВІРНОГО УКРАЇНСьКОГО НАРОДУ З НАГОДИ 1О25 РІЧНИЦІ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Ваше Патріяршество!

Дякую, що Ви написали своє ПОСЛАННЯ 28 липня бо саме в цей день Україна святкувала це велике торжество. Пару днів перед тим святкувала Московська Церква цю подію за великим поліційним заборолом для державних провідників і московствуючих владодержців України. Для народу не було доступу, тільки для вибраних, за квитками. Українське ж святкування було величаве зі своїм Патріархом, духовенством і масами народу у великій радості. 

Ви пишете до народу, але цей народ не мав ніякого доступу до моління, до духовенства, до торжества. Це було виключно для московської еліти державної і церковної, деяких заграничних представників і для московствуючих українського уряду.
Ви пишете до українського народу поблажливо, наче до наївних дітей, котрі не знають історії ні Вашої ні своєї. Ви приписуєте собі великі заслуги в розвитку Християнства і культури в Україні, але забуваєте скільки Ви скористали з неї і як поводилися з нею на протязі історії, особливо в часи її страдань.

Може Ви й не знаєте, як прийшло до цього святкування 988 року. Ця подія є записана Київським літописцем Нестором, але в грецьких письменах нема про неї згадки. Є згадка про хрещення Русі за Князя Аскольда приблизно 13О років раніше... Князь же Володимир, задумавши стати християнином, пішов походом на Візантію і завоював грецьку колонію в Криму, Херсонес. Візантійські Володарі запропонували викуп. Князь Володимир не пруйняв, а зажадав руку принцеси Анни, сестри Володарів. Разом з принцесою прислали й священиків, але Князь запросив священиків болгарських щоб прийняти Слово Боже зрозумілою йому слов'нською мовою.

Місіонери євангелісти брати Кирило і Мефодій переклали Святе Письмо на Болгарську мову і пішли до слов'ян в Моравію на запрошення тамтешнього князя, а не були післані Константинополем. Константинополь жив блиском і гордістю своєї могутності і не дуже дбав про «варварські» народи. Дивлячись назад Ви приписуєте собі більше кредиту за Християнізацію Русі -України ніж насправді було. 

Мистці, купці і навіть монахи - приходили на Русь в пошуках праці і милостині, а не були прислані Патріярхом. Деколи були запрошені князями і маґнатами. Русь-Україна утримувала гордий але збіднілий Константинополь, а згодом Фанар, щедрими пожертвами монахам і винагородою купцям, мистцям і ремісникам за їх працю.

Як Татаро-Монголи зруйнували Київ в 124О році, Ви висвятили Митрополита Петра для Києва і післали його в Сарай - до Хана на поклін (Москви тоді ще не було як міста, не говорячи про державу). І так і інших митрополитів Київських - Ви все орієнтувались на північні землі, бо для Вас це все були однаково «варварські» народи. Не дуже Ви між ними розрізняли.

Коли Польща насилувала Україну Унією, і притискала її економічно, культурно і релігійно, де були Ваші протести до Короля, де були листи до народу, яка підтримка?

В 1686 році Ви продали Київську Митрополію Москві.

В 1924 році, орієнтуючись на Московський большевицький уряд, Ви не дали підтримки Українській Автокефальній Православній Церкві і українському Боголюбивому народові.

Українська Православна Церква Канади зорганізувалась в 1918 році з ініціятиви вірних, без ніяких місіонарів, ані духовенства. Зверталися до Вас, просили благословення, а Ви навіть не прийняли делегації. А коли ця церква з Божого благословення зросла, укріпилась і нажила майна, і коли її очолили наївні люди не підозрюючі користолюбства, Ви її прийняли і запхали під припічок.

Цього року, 2О13, як Чехія і Словакія (колишна Моравія) святкували річницю своєї Християнізації, Ви випустили нашого Митрополита УПЦК щоб наповнив їхні церви, бо у Чехії і Словакії Православних Християн - як кіт наплакав. Полетів Митрополит, наповнив церкви, зустрівся з Президентами країн і наповнив Вісник знимками цього святкування. А потім нашого Митрополита знов під припічок - щоб не з'єднався зі своїм корінним народом.

Ви величаєте себе Матір'ю-Церквою. Ніяка Ви не Мати для Української Православної Церкви Канади. Наша Мати, наше коріння є Київська Церква. А для Київської Церкви Ви є Мачуха судячи по поведінці на протязі історії.

Пишу Вам цей лист українською мовою тому що в цій мові я прочитала Ваше ПОСЛАННЯ. Якщо Ви вивчили українську мову для того щоб напусати нам листа, то честь Вам і похвала. А ще Вам пораджу вивчити мову країни, в якій Ви проживаєте. Може в цей спосіб Ви навернете своїх співвітчизників на Християнство.


З належною пошаною, Наталія Ємець

Серія КВ, реєстр. номер 16084-4556 ПР. Рік видання двадцять перший. Постановою президії ВАК України від 9 квітня 2008 року за № 1-05/4 журнал внесено до переліку наукових фахових видань України, у яких можуть публікуватись основні результати дисертаційних робіт з історії, філології, політичних наук, мистецтва та культурології.