У Бога немає православного, католицького чи протестантського Різдва – є лише Різдво Христове!

"Усе більше і більше віруючих нашої Церкви ставлять мені питання стосовно того, коли ж ми все-таки будемо святкувати Різдво. Тому, спостерігаючи здоровий ажіотаж у релігійному суспільстві нашого міста, вважаю за потрібне дати свої пояснювальні корективи аби ні в кого не виникало сумніву стосовно великого свята Різдва Христова.  

Як відомо, юліанський календар було запроваджено 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем. Під час дії цієї системи літочислення у 325 році відбувся перший Нікейський собор, який постановив відзначати Різдво Христове кожного року того ж самого дня – 25 грудня, в день сонцестояння. Із плином літ люди помітили, що юліанський календар не зовсім відповідає правильному численню часу: за півтора тисячоліття він почав «відставати» на десять днів.

Григоріанський календар було запроваджено 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII, і нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт.

Що стосується православних церквов, то після проведення Всеправославного конгресу в 1923 році в Стамбулі більшість помісних православних церков стали святкувати Різдво 25 грудня.

У ХХ столітті вже існував досвід щодо переходу на новий календар. Зокрема, російський патріарх Тихон у 1920-х роках видав відповідний указ. Однак 25 грудня святкувати Різдво Христове в храми ніхто не прийшов. Натомість, усі прийшли 7 січня.

Також маємо трагічний приклад Грецької церкви, яка в 1920-х роках перейшла на новий стиль, через що в ній сталося розділення. Між іншим, воно триває й досі. Є, так звана, група старостильних юрисдикцій, які не визнають «новизни» і відійшли.

У принципі, розглядати дане питання можна, але лише за умови, що його розв’язання принесе користь Церкві. Сказати б, свого часу в древній Церкві була проблема святкування Пасхи. Одні святкували її у фіксований день – 15 числа місяця нісана за місячним календарем разом із юдеями. Інші – за тією традицією, яка, зрештою, стала домінуючою, тобто в першу неділю після весняного повного місяця. І для того, щоб вирішити питання, яким чином святкувати, довелося зібрати не один церковний собор і провести дуже багато консультацій.

Якщо нині виникне дійсно церковна потреба щодо переходу на новий календар, відповідно, пройде дискусія, і, можливо, соборне рішення буде ухвалено. Але для цього необхідний час та робота з віруючими аби підготувати їх до цього перехідного процесу.

Оскільки постає питання, коли ми відзначаємо це 25 число грудня? Згідно з одним стилем чи з іншим. Мені здається, що треба бути послідовними до кінця. Якщо на роботі, вдома, у повсякденному житті ми прийняли один календар, то треба цього дотримуватися. Ми незабаром вітатимемо одне одного із новим 2019 роком, яким роком? Від Різдва Христового. А як ми можемо вітати, не відсвяткувавши Різдва? 

Я хочу ще раз підкреслити те, що неправильними є терміни «католицьке Різдво» і «православне Різдво», мовляв більшість помісних православних Церков святкує Різдво якраз за новим стилем, дотримуючись григоріанського календаря. 

Ми ж їздимо за кордон на різдвяні свята, і ми, українці, в себе ж вдома відзначаємо Новий рік, відбуваються корпоративи, святкування тощо. А як же Різдвяний піст? Його ніхто не відміняв, і таким чином він порушується. Навіщо створювати собі ці штучні перепони, щоби потім грішити, порушуючи піст? Добре, є юліанський календар, але навіщо тоді вітати одне одного з Новим роком, коли цей рік ще не закінчився? Можливо, треба відсвяткувати Різдво Христове, а потім вітати з Новим роком, правильно?
Наразі наша Православна Церква України святкуватиме Різдво Христове 25 грудня за старим стилем, тобто 7 січня, і цю традицію поки ніхто не збирається скасовувати.

Ніхто ні до кого насильницьких дій не буде проявляти. Люди самі до цього дозріють та побачать у цьому комфорт.  Усім бажаю веселих свят як 25 так і 7, а наголовніше Божого благословення до кожної родини!"

Матеріал підготував

благочинний Нікополя і району

Православної Церкви України

ієромонах Меркурій (Скороход)

 

 

Серія КВ, реєстр. номер 16084-4556 ПР. Рік видання двадцять перший. Постановою президії ВАК України від 9 квітня 2008 року за № 1-05/4 журнал внесено до переліку наукових фахових видань України, у яких можуть публікуватись основні результати дисертаційних робіт з історії, філології, політичних наук, мистецтва та культурології.