Майстриня кондитерських див, або як дніпрянка пакує щастя у баночки

Усі ми розуміємо, яким не простим ділом є власна справа. Працювати на себе – це бізнес, який в Україні реалізує один з десяти. Але гучні історії успіху починаються з маленьких ідей. Дніпрянка Вероніка Лісечко на шляху до своєї мрії – створення кондитерської. А поки вона вигадала цікавий та незвичний, а головне – абсолютно натуральний десерт.

 

Для синочка

«Я дуже люблю куховарити. Все, починаючи від м'яса, закінчуючи десертами. Мої друзі давно про це знають і намагаються частіше бувати в гостях. Чоловікові пощастило більше. Саме він першим пробує нові смаколики, підтримує і надихає мене. Як говорила Джулія у фільмі «Готуємо щастя за рецептом» він масло на моєму хлібі!», - зазначає Вероніка.

Коли дівчина завагітніла, вона вирішила написати кулінарну книгу – 40 незвичних рецептів, які планувала втілити у життя. «І весь цей час, улюбленим фільмом був "Джулі і Джулія - Готуємо щастя за рецептом". Саме тоді я зрозуміла, що хочу створювати щось їстівне, смачне, незвичайне і своїми руками. Минуло 4 роки з того моменту. Я все думала, що саме це може бути. А потім, одного разу, я вирішила - це будуть десерти. Десерти, щоб можна було взяти з собою, десерти для дорослих і дітей, без барвників, без консервантів, без хімії. Тільки корисні і смачні інгредієнти. Коли ідея сформувалася, прийшло повне бачення як це повинно бути. Це десерти в баночці, на одну порцію. Туди я додаю усе, що сміливо можу дати своєму синові», - розповідає дівчина.

Баночка з любов’ю

Дівчина готує, пакує і навіть сама розвозить замовлення. У цій роботі дуже допомагають соцмережі – тут простіше знайти свою аудиторію. «Придумую в голові, виходить, що я можу зрозуміти, як буду поєднуватися ті чи інші продукти, спеції, аромати, смаки. Тому сідаю, думаю, що б мені хотілося спробувати і як пазл збираю готовий десерт. Останній мій винахід - східний апельсин - це суміш вершкової Панакоти з ароматом лаврового листа і запашного перцю і апельсинового желе з гвоздикою і кардамоном. Вкрито шоколадною глазур'ю і цукатами. Придумала, зробила, спробувала і зрозуміла - так, це круто!», - зазначає майстриня.

Звичайно, головний інгредієнт у роботі Вероніки – любов та чесність. «Головна вимога до десертів – я не додаю нічого, що не дала б своїй дитині. Наприклад, зараз мастиковий бум потихеньку закінчується і Слава Богу! Тому що стільки барвників, скільки міститься в мастичних тортах ще потрібно пошукати. Добре, коли майстри використовують мастику європейського виробництва, це хоча б трохи мінімізує шкоду. Але це дорого», - каже Вероніка.

Але, звичайно, головна аудиторія дівчини- це син та чоловік. «Зараз мій син заходячи в будь-яке кафе (а ми це любимо) пробує шоколадні тортики, панкейкі, млинчики і завжди говорить одне і те ж - у тебе, мама, смачніше!», - розповідає майстриня. І це, дійсно, найвища оцінка!

Мирослава Борхес. Фото з архіву Вероніки

 

 

Серія КВ, реєстр. номер 16084-4556 ПР. Рік видання двадцять перший. Постановою президії ВАК України від 9 квітня 2008 року за № 1-05/4 журнал внесено до переліку наукових фахових видань України, у яких можуть публікуватись основні результати дисертаційних робіт з історії, філології, політичних наук, мистецтва та культурології.