Очима історика

Відгук на книгу Івана Українського та Тараса Мирного «Про злочин «братнього» народу. Російсько-українська війна чи продовження Росією українського геноциду?» (Бібліотека журналу «Бористен»)

За історію людства відбулося десятки тисяч кровопролитних війн, але жодного разу Україна не розв'язувала віну і не нападала на сусідні держави. Але століттями український народ мав захищати свою державу від агресорів, обстоювати її право на існування , оскільки вона була і залишається ласомим шматком у загарбницьких планах інших держав, зокрема Росії. За даними на початок 2017 року нараховно близько 36 війн, у яких безпосередню участь беруть 28 держав і майже половина із них мають затягнуті конфлікти.

Та на жаль і нашу державу не оминула ця участь і вкотре українці знову захищають свою Батьківщину, ії кордони та цілісність від сусіда, якого колись вважали " братнім". Знайомство із книгою " Про злочини " братнього " народу має велике значення при вивченні історії України , У цій книзі, опираючись на історичні факти та докази автори розвінчують міф про " братські стосунки між російським та українським народом. У хронологічні послідовності у ній викладено віхи становлення і боротьби за самостійну Українську державу: Київська Русь, Галицько Волинське князівство, Литовсько- Руське князівство , доба козацької Гетьманщини, Національно - визвольні рухи XVIII- XIX ст. , Українська революція поч. XX ст., дисиденство в часи СРСР та незаперечні факти злочину, підступності та зрадницьких дій того, " братського" сусіда. Проте у 1991 році Україна зберігала не тільки традиції державності, а і отримала у спадок від складної і загарбницької політики сусідів багато проблем- колоніалізм, геноцид, " совєтізм".

Термін існування нашої незалежної держави , доводить, що Україна існує, і попри великі випробування , зокрема тривалу російську агресію, що це незалежна держава із власною ідентичністю із сидьним українським суспільством.

Альона Устименко, викладач історії у сш№46, м.Дніпро

Серія КВ, реєстр. номер 16084-4556 ПР. Рік видання двадцять перший. Постановою президії ВАК України від 9 квітня 2008 року за № 1-05/4 журнал внесено до переліку наукових фахових видань України, у яких можуть публікуватись основні результати дисертаційних робіт з історії, філології, політичних наук, мистецтва та культурології.